- заволочити
- [заволочи/тие]
-лоучу/, -ло/чиеш; нак. -лочи/, -лоуч'і/т'
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
заволочити — див. заволочувати … Український тлумачний словник
заволочити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
заволочити — забаранаваць, заскародзіць … Старабеларускі лексікон
заборонувати — у/ю, у/єш і рідко заборони/ти, оню/, о/ниш, док., перех., с. г. Розпушити ґрунт бороною; заволочити. || Боронуючи, покрити землею посіяне насіння … Український тлумачний словник
заволочений — I а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заволокти 1). || заволо/чено, безос. присудк. сл. II а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до заволочити … Український тлумачний словник
приволочити — очу/, о/чиш, док., перех., рідко. 1) у сполуч. зі сл. ноги, фам.Прийти, з явитися куди небудь. 2) Те саме, що заволочити … Український тлумачний словник